Затверджене Правило Чину Братів Менших
Коментар до Затвердженого Правила
Правило, яке затвердив папа Гонорій ІІІ 1223 року, має назву «Затверджене Правило» і зобов’язує до нині в І Чині Братів Менших. До наших днів зберігся оригінал папської булли «Sollet annuere», якою затверджено Правило св. Франциска, що зберігається у Sacro convento в Асижі. Крім оригіналу Правила, існує його копія у ватиканських архівах, яка серед багатьох інших копій є особливо шанована, майже на рівні з оригіналом. Проте два тексти відрізняються між собою, тому що в другому копіїст старався, щоб був кращий латинський правопис.
Серед творів Франциска Правило 1223 року є тим твором, де більше, ніж в інших, очевидна присутність співпрацівників, але, незважаючи на це, найбільш присутній є, власне, Франциск: чи то, коли повинен передати з абсолютною рішучістю суттєві розпорядження цього життя: «Суворо наказую…, зобов’язую… під послухом…», чи то, коли дозволяє, щоб його серце вібрувало від ніжності, яка його наповнює і просить про піклування та братерську «духовну» любов, яка перевищує любов материнську; є тут і Франциск – містичний поет, коли у шостому розділі прославляє убогість і убогого Ісуса Христа, який заслужив царську спадщину для тих, хто слідує за Ним в убогості.
Затверджене папською буллою, Правило Чину Братів Менших стає поряд з трьома попередніми великими монашими Уставами – св. Василія Великого, св. Августина і св. Венедикта – нормою Євангельського життя, затвердженою Церквою і поданою тим, які шукають досконалості[13].
(Булла):
Єпископ Гонорій, слуга слуг Божих, улюбленим синам, братові Франциску й іншим браттям з Чину Братів Менших, привіт і апостольське благословення. Апостольська Столиця має звичай задовольняти благочестиві бажання тих, хто просить, і охоче підтримує їх у славних прагненнях. Тому, улюблені в Господі сини, прислухаючись до ваших благочестивих прохань, Правило вашого Чину, яке затвердив незабутній папа Інокентій, наш попередник, долучене до цієї булли, затверджуємо вам апостольською повагою і цим листом беремо під опіку.
Є воно таким:
Розділ 1
В ім’я Господнє!
У чому полягає спосіб життя Братів Менших
1Правило і життя Братів Менших полягає у виконанні святого Євангелія Господа нашого Ісуса Христа, живучи в послусі, не посідаючи власності, та в чистоті. 2Брат Франциск прирікає послух і пошану папі Гонорію і його законним наступникам, і Римській Церкві. 3А інші браття мають обов’язок слухати брата Франциска та його наступників.
Розділ 2
Кандидати і правила їх прийняття
1Тих, які прийдуть до наших братів, прагнучи прийняти цей спосіб життя, нехай браття відішлють до своїх провінційних міністрів, бо лише вони, а не хтось інший, наділені правом приймати кандидатів. 2Міністри нехай сумлінно перевірять їхні знання католицької віри і таїнств Церкви. 3Якщо ж у все це вірять і прагнуть це неухильно визнавати і аж до останку пильно виконувати, 4і якщо вони неодружені, або якщо їхні дружини вже вступили до монастиря, або уповноважені єпархіальним єпископом дали дозвіл їм на чернече життя і самі склали обіт чистоти та досягнули відповідного віку, то 5нехай їм скажуть словами святого Євангелія: піти і продати ціле своє майно, а кошти старатися роздати вбогим (пор. Мт. 19, 21). 6Якщо ж не можуть цього вчинити, то достатньо буде їхньої доброї волі. 7І нехай браття та їхні міністри пильнують, аби ніхто не втручався в їхні дочасні справи, 8щоб майбутні брати могли вільно розпоряджатися благами, за Господньою волею. Але якщо б брати прохали дати їм пораду, то міністри можуть їх скерувати до богобоязливих осіб, і за їхнім словом брати роздали б свої добра вбогим. 9Потім [міністри] дадуть братам одяг на час випробування, тобто дві туніки без каптура, шнур, штани і капарон, що сягає до пояса; 10але, можливо, що ці ж міністри вважатимуть слушним щось інше, за Божою волею. 11Після року випробування нехай кандидати будуть прийняті під послух, прирікаючи назавжди дотримуватися цього способу життя і виконувати Правило. 12І, згідно з розпорядженням Святішого Отця не можна братам у жодному випадку покидати цей Чин, 13бо згідно зі святим Євангелієм, ніхто, що поклав руку на плуг, і озирається назад, не здатний до Царства Божого (Лк. 9, 62).
14А ті, хто вже прирік послух, нехай мають одну туніку з каптуром, і якби хто хотів мати ще одну, – без каптура. 15І при потребі можуть носити взуття. 16І нехай усі браття носять звичайний одяг, і з Божого благословення можуть його латати тканим полотном або іншими клаптиками тканини.
17Нагадую їм і застерігаю, аби не погорджували людьми і не осуджували, бачачи їх одягненими в м’які та барвисті шати та споживаючих вишукані страви й напої. Але нехай кожен краще себе самого судить і погорджує собою.
Розділ З
Церковне Правило і піст,
а також як браття мають йти світом
1Духовні особи нехай моляться Церковне Правило згідно з приписами Святої Римської Церкви, за винятком Псалтиря. 2Тому можуть мати Часослов. 3Брати, що не мають свячень, нехай проказують «Отче наш»: двадцять чотири рази замість Північної, п’ять – за Утреню, по сім за перший, третій, шостий і дев’ятий Час, дванадцять замість Вечірньої і сім – за Повечір’я. 4І нехай моляться за померлих.
5І нехай постять від празника Всіх Святих до Різдва Христового[14]. 6Щодо святого посту, який починається від Хрещення Господнього і триває сорок днів без перерви, і який Христос освятив своїм святим постом (пор. Мт. 4, 2), то той, хто добровільно його дотримає, нехай буде благословенний Господом, а хто не хоче постити, той не зобов’язаний. 7Але інший піст (сорокаденний) перед Господнім Воскресінням нехай браття дотримують. 8У інші ж періоди року брати зобов’язані постити лише в п’ятницю. 9Якщо ж немає змоги дотримуватися посту, то браття до нього не зобов’язані. 10Натомість раджу моїм братам у Господі Ісусі Христі, нагадую та заохочую, аби, йдучи у світ, не призводили до чвар, ані не сперечалися словами (пор. Тит 3, 2; 2 Тм. 2, 14) і не осуджували інших. 11Але нехай будуть тихі, спокійні та скромні, лагідні й покірні, розмовляючи ввічливо з усіма, як треба. 12І якщо не змушує їх конечна потреба чи хвороба, не повинні їздити верхи. 13В який же дім не ввійшли б ви, скажіть перше: Мир домові цьому! (Лк. 10, 5). 14І згідно зі святим Євангелієм брати можуть споживати всі страви, які їм подають (Лк. 10, 8).
Розділ 4
Браття не повинні приймати грошей
1Рішуче наказую всім браттям, аби в жодному випадку не приймали грошей чи коштовних речей ані особисто, ані через посередника. 2Однак про потреби хворих і про одяг для братів повинні клопотатися лише міністри і кустоші[15] надзвичайно уважно за посередництвом духовних приятелів, залежно від місцевості, пори року і клімату, як це вважатимуть за потрібне, 3проте завжди із застереженням: не приймати грошей або речей, що мають грошову вартість.
Розділ 5
Спосіб праці
1Ті брати, яким Господь дав ласку працювати, нехай трудяться старанно і ревно, так, 2аби уникнувши лінивства, – ворога душі, не гасили духа молитви і побожності, якому повинні слугувати всі дочасні справи. 3Як винагороду за працю можуть приймати речі, необхідні для утримання себе і своїх братів, за винятком грошей або речей, що мають грошову вартість, 4і нехай цю винагороду приймають покірно, як належить Божим слугам і прихильникам пресвятої вбогості.
Розділ 6
Браття не повинні набувати ніякої власності;
збирання милостині та недужі браття
1Брати нехай не набувають ніякої власності: ані землі, ані жодної іншої речі. 2І як перехожі та чужоземці на цьому світі (пор. 1 Пт. 2, 11), служачи Господу в убогості й покорі, нехай з надією просять про милостиню; 3і не треба соромитися цього, бо Господь для нас став на цьому світі вбогим (пор. 2 Кор. 8, 9). 4У цьому полягає гідність найвищої вбогості, що вона зробила вас, моїх улюблених братів, наслідниками та царями Небесного Царства, вчинила вбогими на дочасні речі, а ушляхетнила чеснотами (пор. Як. 2, 5). 5Нехай вона буде вашою часткою, яка провадить до землі живих (пор. Пс. 142, 6). 6Цілковито прихилившись до неї, любі браття, нічого іншого для імені Господа нашого Ісуса Христа ніколи не бажайте на землі посідати.
7І де лише браття не перебували б чи зустрічалися, нехай ставляться одне до одного, як члени родини. 8І нехай один з одним з довірою діляться своїми потребами, бо якщо мати годує і любить свого тілесного сина (пор. 1 Сол. 2, 7), то наскільки більш турботливо повинен кожен любити й годувати свого духовного брата! 9А якщо хтось з братів занедужає, інші повинні так йому прислуговувати, як би бажали, щоб їм служили (пор. Мт. 7, 12).
Розділ 7
Накладання покути братам, що згрішили
1Якщо, за нашіптуванням ворога душі, якісь брати допустяться смертного гріха, і якщо йдеться про такий гріх, відпущення якого згідно з рішенням братії потребує звернення до провінційних міністрів, каянники зобов’язані звернутися до них якнайшвидше, не зволікаючи. 2А якщо міністри є священиками, нехай самі з милосердям накладуть винуватцям покуту; якщо ж міністри не є священиками, нехай накладуть її за посередництвом інших священиків Чину, як згідно з Божою волею визнають за найкраще. 3І нехай стережуться, аби чужий гріх не призводив їх до гніву чи до роздратування, бо гнів і злість для них і для інших є перешкодою в любові.
Розділ 8
Вибори генерального міністра цього братерства
і капітула на Зелені Свята
1Уся спільнота зобов’язана мати завжди одного з братів цього Чину генеральним міністром і слугою цілої братії та повинна цілковито йому підлягати. 2У випадку його смерті провінційні міністри і кустоші нехай виберуть наступника на капітулі під час Зелених Свят. На цю капітулу повинні завжди збиратися провінційні міністри у місці, визначеному генеральним міністром, 3раз на три роки або ж залежно від розпорядження згаданого міністра. 4Якщо ж для спільноти провінційних міністрів і кустошів стане очевидним, що генеральний міністр не відповідає ввіреній йому посаді та не служить для загальної користі братів, то згадані брати, яким є повірений вибір, зобов’язані в ім’я Господнє вибрати собі іншого кустоша[16]. 5А після капітули Зелених Свят деякі міністри і кустоші, якщо хотітимуть і вважатимуть за доцільне, можуть цього ж року в своїх кустодіях скликати своїх братів на капітулу.
Розділ 9
Проповідники
1Браття нехай не проповідують в єпархії єпископа, який би їм це заборонив. 2І жоден з братів нехай ніколи не наважується проповідувати людям, доки генеральний міністр цього братерства не проекзаменує його, не затвердить і не накладе на нього обов’язок проповідувати. 3Застерігаю і заохочую братів проповідників, аби слова, якими вони проголошують, були випробувані й чисті (пор. Пс. 12, 7; 18, 31), на користь і розвиток людей. 4Нехай говорять їм про вади і чесноти, про кару і славу конкретними[17] словами; бо слово на землі зробив зрозумілим Господь (пор. Рим. 9, 26).
Розділ 10
Напоумлення братів
1Брати, які є міністрами і слугами інших братів, нехай відвідують і напоумлюють своїх братів, і покірно з любов’ю нехай схиляють їх до навернення, не даючи їм поручень, незгідних з їхнім сумлінням і нашим Правилом. 2А брати, які перебувають під послухом, нехай пам’ятають, що для Бога зреклися власної волі. 3Тому рішуче їм наказую, щоб були послушні своїм міністрам у всьому, що пообіцяли Господеві виконувати, і що не суперечить їхньому сумлінню і нашому Правилу.
4Щойно брати пізнають і зрозуміють, що не зможуть виконувати Правила згідно з духом, можуть і повинні звернутися до своїх міністрів. 5А міністри нехай їх приймуть з любов’ю і добротою, і нехай виявляють до них таку велику сердечність, аби брати могли з ними розмовляти і поводитися, як пани зі своїми слугами. 6Бо міністри мусять бути слугами всіх братів. 7Застерігаю і заохочую в Господі Ісусі Христі, щоб брати стереглися будь-якої гордості, марнославства, заздрості, зажерливості (пор. Лк. 12, 15), турбот цього світу (пор. Мт. 13, 22), обмови і нарікання, і ті, хто не вміє читати, нехай не стараються навчитися, 8а нехай пам’ятають, що понад усе ми повинні прагнути здобути Господнього Духа і Його освячуючу дію, 9завжди молитися до Нього чистим серцем і зберігати покору, терпеливість у переслідуванні й недузі та 10любити тих, які нас переслідують, осуджують і звинувачують, бо Господь вчить: Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас (Мт. 5, 44). 11Блаженні переслідуванні за правду, бо їхнє Царство Небесне (Мт. 5, 10). А хто витриває до кінця, той спасеться (Мт. 10, 22).
Розділ 11
Браття не повинні заходити
до монастирів черниць (монахинь)
1Суворо забороняю всім братам провадити підозрілі знайомства і розмови з жінками. 2І нехай не заходять до монастирів монахинь, окрім тих братів, яким Апостольська Столиця надала спеціальний дозвіл. 3Нехай теж не будуть хресними батьками чоловіків чи жінок, щоб з цього приводу не було згіршення серед братів або вірних.
Розділ 12
Ті, хто вирушають до сарацинів та інших невірних
1Брати і сестри, які за Божим натхненням бажали б вирушити до сарацинів[18] або інших невірних, нехай просять дозволу у своїх провінційних міністрів. 2А міністри нехай дають дозвіл лише тим, яких вважатимуть відповідними для цієї місії.
3Окрім того, під послухом наказую міністрам просити Святішого Отця надати одного з кардиналів Святої Римської Церкви, аби керував цією братією, турбувався про них і утримував їх у карності, щоб ми, 4піддані святої Церкви, і завжди віддані під її владу, утверджені в католицькій вірі (пор. Кол. 1, 23), зберігали вбогість і покору та сповнювали Святе Євангеліє Господа нашого Ісуса Христа, як ми це рішуче прирікали.
(продовження булли):
Жодній, отже, людині не вільно порушувати цей документ, який ми затвердили, або йому противитися зухвалими діями. Коли б, одначе, хтось відважився на це, нехай знає, що наведе на себе гнів Всемогутнього Бога і Його святих Апостолів Петра та Павла.
Дано на Латерані, 29 листопада, у восьмому році нашого понтифікату.
https://www.ofmbizant.com.ua/pro-chyn/1-chyn/tvory-sviatoho-frantsyska