Новина про те, що Ватикан визнав героїчний рівень чеснот о.Анрі Каффареля, засновника подружнього руху Equipes Notre-Dame, принесла радість також і українським католикам. На запитання CREDO відповідає Ірина Сергієнко — одеситка, зі сполучникової пари Equipes Notre-Dame для зв’язку українського сектора руху з польським. (У Польщі цей рух почав формуватися ще в 1970‑ті роки завдяки с.Ядвізі Скудро та о.Франциску Бляхницькому, який початково поширював цю духовність як частину мирянського руху Світло-Життя). — Вітаємо вас із такою видатною подією — великим кроком на шляху до беатифікації засновника. Які ваші почуття з цього приводу? — Ми, звісно, дуже раді. Дуже, дуже раді! Це чудова новина для нас.
— Скільки в Україні є «команд Богородиці»? — Ми так і називаємо їх «екіпами». Український сектор (входить до 2‑го Регіону в Польщі. – Прим. авт.) має 6 екіп, у кожній — від 3 до 6 сімейних пар. І ще одну екіпу пілотуємо. Equipes Notre-Dame в Україні з’явилися у 2012 році. Точніше, було кілька спроб охопити українські родини духовністю Equipes Notre-Dame; ми належимо до «другої хвилі». Живемо в Одесі, де є три екіпи. Інші екіпи є у Вінницькій області (Чернівці, Федорівка), і також там є пари, які виїхали і долучаються до зустрічей онлайн. За час війни багато сімейних пар виїхали за кордон; багато хто долучається до зустрічей онлайн. Хоч це і не є повноцінною зустріччю спільноти, звісно, але зв’язок не зникає. — Що вам дає участь у цьому русі? — Ми дуже щасливі бути в ньому. Як подружня пара, ми в русі з 2015 року. Пережили за цей час уже немало, а рух завжди допомагає: як у кризових ситуаціях подружжю розуміти одне одного — бо ж відомо, що психологія чоловіка й жінки сильно відрізняється. Допомагають священники, духовні наставники, які є частиною нашого руху. Дякуємо Богу, що маємо таку спільноту в Україні!
— А чим вона допомагає конкретно? Подружніх рухів у сучасній Церкві, скажемо так, не бракує. Криза «недостатньої уваги до одружених мирян» подолана… — Справді, в людей нерідко є певне нерозуміння суті духовності Equipes Notre-Dame. Це не «спільнота подружь у кризі». Не психологічна допомога для сімейних пар на межі розлучення. Я би хотіла наголосити, що це — спільнота для всіх подружь, на будь-якому етапі подружнього життя, від самого початку. Бо ця спільнота дає можливість подружжю, яке виконує всі пункти, прописані в Хартії, тобто у статуті, — разом іти до святості. Це ключова мета, якої в більшості випадків, схоже, самі подружжя не розуміють! Дівчат і жінок переважно вчать «бути хорошою людиною», хорошою донькою, господинею тощо. Так само й хлопців виховують до буття «хорошим сином», «гарною людиною» загалом. Але дуже рідко навчають бути хорошим саме у подружжі. Скільки я вже розповідаю про нашу екіпу — і всього кілька разів люди відгукувалися, що їх вчили бути хорошим чоловіком чи дружиною.
Екіпа — це спільнота, яка не «навчає» у сенсі «якогось вчення», але люди в ній діляться особистим досвідом. Інколи можна почути хибну думку, нібито молодим парам іще нема чим поділитися. Але насправді сучасна молодь така розвинена, що вони багато чим можуть ділитися; а люди старшого віку, які вже довгі роки разом прожили, можуть не тільки досвідом поділитися, а й узяти щось нове у молодих подружніх пар. Духовність Equipes Notre-Dame «розкриває» дружин і чоловіків з іншого боку. Отець (тоді ще не єпископ) Павло Гончарук провів для нас крутелезні реколекції в 2019 році про психологію чоловіків і жінок, як ладнати одне з одним у подружжі. Про типи реакцій, про те, як треба поводитися. Про те, що ми всі — різні, але Господь нас усіх любить однаково. Наша спільнота дає можливість членам подружжя навчитися розуміти одне одного і разом іти шляхом святості. В нашому статуті є «пункти зусиль» для подружжя: бути разом у молитві; бути разом у читанні Божого Слова; бути разом на реколекціях, на Службі Божій. Зусилля завжди бути разом. У нашій духовності «завжди разом» не означає «кожну секунду, аж набридне», але «разом на шляху подружнього життя». Дуже часто, коли ми по різних парафіях розповідаємо про цей рух, — нам кажуть: «Ну та в нас все добре, чого нам до вас іти?» Все окей у сім’ї, то чого ще шукати. А ми пояснюємо: спільнота — це не лише для тих, у кого криза у стосунках. Це навпаки: для тих сімей, які вміють, хочуть і йдуть разом до святості. Бо ми всі хочемо бути святими і в кінці нашого життя прийти до нашого Небесного Отця — разом. Можливо, не в один час, але — зустрітися там, у раю, в Домі нашого Отця.
— Чиїми стараннями такий рух з’явився в Римо-Католицькій Церкві в Україні? — Багато священників цьому сприяли. Одним із тих, хто доклав дуже багато зусиль, щоб наш рух «прижився» в Одесі, був о.Юзеф Павлюк. Це легендарний священник і дуже глибокий душпастир. Нас із чоловіком він 2014 року просто «запросив на катехезу», і відтоді ми — практикуючі католики. Свого часу проводив реколекції для руху святої пам’яті єпископ Броніслав Бернацький, ще коли служив в Одесі. На сьогодні з нами працює о.Мирослав Карачина; духовним наставником однієї з екіп є о.Віталій Новак, відомий капелан; є інші душпастирі. Працював з екіпами о.Віталій Підгородецький, потім його перевели в іншу парафію. Загалом екіпа сама вирішує, якого священника хоче мати своїм духівником. До такого душпастиря подружжя звертаються з запрошенням, і якщо він бажає стати духовним наставником спільноти, то долучається до неї. — Чи цей рух охоплює в Україні тільки римо-католицькі подружжя? — Переважно так, хоча до нашої екіпи, скажімо, належить греко-католицьке подружжя. Вони живуть за правилами своєї Церкви, але їздять з нами на спільні реколекції руху і бажали би заснувати такі екіпи для своїх одновірців, бо високо оцінили перебування в спільноті Equipes Notre-Dame.
«Дух Божий у кожну епоху зсилає певні дари, які сприяють постанню нових спільнот і рухів, що є відповіддю на потреби нових поколінь. У наші часи ствердження, що нова євангелізація земної дійсності стане достовірною завдяки знакам любові (подружньої, сімейної й тієї, що переживається в малих християнських спільнотах), яка посідає велику силу сяяти і свідчити, не є перебільшенням. І це є служіння, місія, якої Церква пильно очікує від Equipes Notre-Dame» («Друге дихання», 1988).
Джерело: Equipes Notre-Dame
Ілюстрації до матеріалу надані Іриною Сергієнко.
Джерело: CREDO: https://credo.pro/2026/04/394544?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAYnJpZBExeTFQd0pmZGxwWFdJSDZ1Q3NydGMGYXBwX2lkEDIyMjAzOTE3ODgyMDA4OTIAAR7F6U9_xJBoWH3IE6QHuiDrybn_IdzrkMkOZTPHgbVsM6MMbGKkvJ1kJ2xkJA_aem_yHC2qSk_7L13JGaTRriH8w